Кожен із нас хоч раз бачив новини про людей, які через життєві обставини втрачали все. Але коли за сухими заголовками стоїть реальна людська доля, сприймати це байдуже вже неможливо.
Саме такою стала історія 76-річного киянина Івана Берестецького. Багаторічні борги за комунальні послуги призвели до того, що чоловік втратив свою єдину квартиру. Дім, у якому він прожив багато років, був проданий на аукціоні в межах виконавчого провадження, а сам пенсіонер фактично залишився без даху над головою.
За інформацією, Іван Леонідович жив сам. З роками борги ставали дедалі більшими, а вирішити проблему самотужки він уже не міг. Після втрати квартири чоловік опинився у надзвичайно складній життєвій ситуації. Згодом через погіршення стану здоров’я його госпіталізували.
Найболючіше в цій історії навіть не сама втрата квартири. У 76 років людина опинилася перед питанням, на яке ніхто не повинен шукати відповідь: де жити далі? Без власного дому, без близьких, які могли б підтримати, і зі здоров’ям, яке вже потребує постійної уваги.
Саме в такі моменти особливо гостро розумієш, наскільки вразливими можуть бути люди похилого віку.
Коли ця історія стала відомою, вона не залишила байдужими і нас.
У Центрі допомоги пенсіонерам «ПЕНСІОН» ми щодня спілкуємося з людьми поважного віку. Ми бачимо їхні труднощі, знаємо, як часто вони залишаються наодинці зі своїми проблемами, і розуміємо, що іноді найважливіше — це просто простягнути людині руку допомоги.
Саме тому ми були готові власним коштом забезпечити Івану Леонідовичу проживання у пансіонаті для людей похилого віку. Там він міг би отримувати цілодобовий догляд, харчування, медичний нагляд і, найголовніше, відчуття безпеки. Ми хотіли, щоб людина, яка вже втратила свій дім, не залишилася ще й без підтримки.
Однак реалізувати цей задум нам не вдалося. У ситуацію втрутилися соціальні служби – сподіваємось що їім стало соромно. Вони взяли на себе організацію подальшого влаштування Івана Леонідовича. Ми поважаємо це рішення і щиро сподіваємося, що він отримує всю необхідну допомогу та турботу.
Попри це, наша участь на цьому не завершилася. Ми й надалі цікавимося долею Івана Леонідовича, підтримуємо зв’язок і стежимо за тим, щоб його життю, здоров’ю та безпеці нічого не загрожувало. Для нас допомога — це не лише документи чи фінансові питання. Це насамперед відповідальність перед людиною.
У нашій багаторічній практиці діє незмінний принцип: наші підопічні завжди залишаються проживати у власних квартирах. Ми не переселяємо людей і не позбавляємо їх дому. У випадку Івана Леонідовича ми хотіли допомогти вже після того, як він залишився без житла, запропонувавши оплатити його перебування у пансіонаті для людей похилого віку.
На жаль, історія Івана Леонідовича — не поодинокий випадок. В Україні досі багато самотніх літніх людей, які роками мовчки живуть зі своїми проблемами. Вони відкладають звернення по допомогу, соромляться розповідати про свої труднощі або просто не знають, куди звернутися. Іноді це призводить до наслідків, які вже неможливо виправити.
Про автора: Засновник та автор сайту “Редактор”.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Понад 15 років працював в українських онлайн-медіа та інформаційних агенціях, наповнюючи та куруючи стрічки новин.
Контакт: redaktor2025@gmail.com