Художній керівник хору “Гомін”, генеральний директор-художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Вадим Яценко розповів вражаючу історію по Хор Верьовки.
Ввечері 13 серпня він опублікував відео.
“Ми починаємо знайомити вас з творами, що стали визначальними в історії Хору Верьовки. Сьогодні про оперу, що пів століття тому могла кардинально змінити обличчя хору, але вказівкою Москви перед самою прем’єрою була заборонена“, – почав диригент.
Йдеться про “Цвіт папороті” Євгена Станковича.
“1976 рік. Французька імпресарська фірма “Алітепа” замовляє Хору Верьовки новаторський проєкт. Звичний формат гастролей з традиційними обробками народних пісень вичерпав себе. Потрібно було щось інше, цілісне художнє дійство, яке розповість світові про Україну. Керівник хору Анатолій Авдієвський звертається до композитора Євгена Станковича“, – розповів Яценко.
За його словами, згодом Станкович згадував: “Як раз у ті роки вийшов голлівудський фільм “Тарас Бульба”. Мені стало страшно під час його перегляду, особливо коли козаки на Запорізькій січі співають “Калинка-малинка”. Але він мав колосальний успіх у світі, і представники фірми запитали, чи не можна щось зробити на цій базі і пов’язати з народними піснями і танцями”.
“Творча команда пішла далі. Козацькі пісні вирішили поєднати з одним з найдавніших українських обрядів – Купалом. Так народилася ідея першої української фольк-опери. Архаїчний пісенний фольклор у поєднанні із симфонічним оркестром зазвучав мовою модерної музики, без звичного лінійного сюжету. Натомість – образи-символи, багатовимірні і тривожні“, – розповів Вадим Яценко.
Разом зі Станковичем і Авдієвським над виставою працювали художник-постановник Євген Лисик, лібретист Олександр Стельмашенко, диригент Федір Глущенко, балетмейстер Анатолій Шекера, режисер Збігнєв Хшановський.
“Почалися інтенсивні репетиції. Хор майже на рік відмовився від концертів. Усі сили йшли на нову оперу. Прем’єру призначили на зиму 1978 року у Палаці “Україна”. Та раптом курс у верхах перемінився. Напередодні прем’єри виставу заборонили, бо неблагонадійно“, – розповів Яценко.
За його словами, аргументи, що обговорювалися в кулуарах, були абсурдними.
“Наприклад, у старовинній пісні “Ой Морозе, Морозенку” партійний апарат угледів натяк на дисидента Валентина Мороза. Одну з трьох веж декорацій вимагали прибрати, щоб не нагадувала тризуб. А образ відьом у сцені “Купало” викликали підозри. Кого автори мають на увазі?” – розповів диригент.
Ця опера, як зазначив Яценко, тоді так і не вийшла на сцену, а унікальні реквізити просто згнили.
“Це був удар не лише по одному проекту, а по всій подальшій роботі кола“, – зазначив диригент.
Тодішня солістка хору Верьовки Ніна Матвієнко розповідає: “Станкович зробив цілу революцію таку, знаєте, внутрішню. Ми спочатку ці пісні вчили, ми, може, десь сміялися. Але там такі речі, які нам близькі. І раптом вони стали такими простими. І саме страшне: ми вжилися в неї, прийняли її вже як своє тіло, ми туди впустили її. І раптом треба цю пісню забутися. І після цієї здачі ми виходимо на “Інтуриста”, співаємо “Поле моє, поле”, нам так стидно було. Я розумію “Поле моє, поле”, але воно в такій куцій мелодії. Ми так до цього поля віднеслися, як до вистрілу з рушниці стрельнули в нього. Хіба так можна стріляти в мистецтво?”.
“Повне концертне виконання опери і театралізована постановка відбулися вперше вже за часів Незалежності. Опера, яку заборонили напередодні прем’єри, стала свідченням того, наскільки небезпечним могло бути мистецтво, що наважувалося говорити власною мовою. Історія “Цвіту папороті” нагадує: навіть хор, що здавався безпечним виразником “офіційної” культури, ніс у собі здатність до художнього спротиву“, – резюмував Яценко.
Як повідомляв Редактор, Вадим Яценко повідомив, коли Хор Верьовки почне виступатиме вже під його керівництвом.
Про автора: Засновник та автор сайту “Редактор”.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Понад 15 років працював в українських онлайн-медіа та інформаційних агенціях, наповнюючи та куруючи стрічки новин.
Контакт: redaktor2025@gmail.com