З початку 2026 року українські підрозділи почали активне “полювання” за російськими системами протиповітряної оборони (ППО). За даними Генштабу ЗСУ, протягом зими та початку весни Україна уразила близько 80 об’єктів ППО, включно із зенітно-ракетними комплексами (ЗРК), радіолокаційними станціями (РЛС) та іншою спеціалізованою технікою. Для порівняння, минулого року міжнародний проєкт Oryx зафіксував 100 уражених систем ППО Росії.
Як Україні це вдається та як це може змінити ситуацію на полі бою, йдеться в статті ВВС Україна.
Українці застосовують переважно власні дрони середньої дальності, зокрема FP‑2 від Fire Point, керовані супутниковим зв’язком, що робить їх майже невразливими для російського радіоелектронного протидії (РЕБ). Бойова частина дронів до 100 кг дозволяє знищувати великі об’єкти, такі як радари та пускові установки ЗРК. Як зазначив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, це стало “весняним ППОцидом”.
Ураження російських систем відбувається на південному напрямку — Запоріжжя, Херсонщина, південь Донеччини та Крим. Українські війська знищили ЗРК “Тор”, “Тунгуска”, “Оса”, а також стратегічні комплекси С-300, С-300ВМ, С-400 “Тріумф” і “Панцирь-С1”. Водночас були атаковані сучасні РЛС із фазованими антенними решітками, такі як “Сопка-2”, 5Н84А “Оборона-14” та 64Н6 (“Tombstone”), що значно послаблює можливості російського контролю повітряного простору. Генштаб пояснює: “Системне знищення радіолокаційних станцій та пунктів управління БпЛА послаблює можливості противника з контролю повітряного простору, координації дронів і прикриття своїх військ”.
Очевидна мета українського командування — створити “коридор” у російському радіолокаційному полі для польотів дронів і далекобійних ракет. Вибір півдня України та Криму пояснюється складною логістикою РФ та пошкодженням інфраструктури, що ускладнює ремонт і заміну систем ППО. Військовий Іван Киричевський зазначає: “На мою думку, вже починає проглядатися закономірність, що їм зараз замість суцільної смуги прикриття доводиться переходити до об’єктового принципу, тобто коли прикриваються лише важливі логістичні комунікації чи об’єкти”.
FP-5 «Flamingo» Фото firepoint.army
Експерт Анатолій Храпчинський додає, що успіхи ЗСУ дозволяють українській авіації діяти ближче до фронту та завдавати ударів вглиб території РФ. Він також підкреслює стратегічний ефект: “Це вирішує комплексне завдання. Це робиться і для завдання ударів вглиб РФ, і по окупованих територіях і водночас підвищує спроможності виконання певних операцій української військової авіації, наприклад для скидання керованих авіабомб чи запуску крилатих ракет”.
Водночас він визнає, що Росія не може швидко відновити втрачені засоби ППО, а допомога від Китаю та Білорусі лише частково компенсує дефіцит.
Українські сили досягли значного прогресу у створенні тактичної та стратегічної переваги у повітрі. “Вони вже сліпі на одне око”, — підсумовує керівник одного з оборонних підприємств України, підкреслюючи, що це дозволяє запускати дрони та ракети, які росіяни не встигають завчасно виявляти.
Про автора: Засновник та автор сайту “Редактор”.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Понад 15 років працював в українських онлайн-медіа та інформаційних агенціях, наповнюючи та куруючи стрічки новин.
Контакт: redaktor2025@gmail.com