Офіцер Головного управління комунікацій Збройних сил України, журналіст Дмитро Лиховій прокоментував збройний військовий конфлікт у санаторії під Києвом.
Про це повідомляє Редактор.
3 грудня 2025 року провідне українське видання “Українська правда” опублікувало новину про те, що між військовою частиною Збройних сил України та Головним управління розвідки Міністерства оборони України стався збройний конфлікт через будівлю санаторію під Києвом.
У свою чергу Дмитро Лиховій розкритикував УП за те, що вони написали конкретику щодо цього об’єкту.
“Мене не просили про цю пораду, але я її дам. Це важливо. Колеги з медіа, навіть коли ви пишете про випадки рейдерських захоплень, конфлікти навколо об’єктів нерухомості, інші ньюси про (нехорошу) поведінку тих чи інших українських військовослужбовців – НЕ ПАЛІТЬ ЛОКАЦІЇ розосередження військових“, — зазначив речник ЗСУ.
“Бо для вас це ще один рядок про “імпакт” у звіт про вашу ефективність і вплив – а для військових ще один імпакт балістикою. Місць розосередження по Києву чимало, то кому ще готуватися до викриття після публікації провідних українських медіа? Ту саму новину про конфлікт навколо об’єкта нерухомості можна подати і без вказання точної назви та локації. Є ж 73-й наказ, є визначальна роль армії під час воєнного стану. Та й совість має бути“, — додав він.
У коментарях до допису Дмитра Лиховія зазначили, що керівництво УП заявило, що вказана локація вже була прописана в соцмережах ще до того, як про це написало УП.
“Одна справа – тегнуті структури в дописі нікому не відомої ГО в соцмережі. Інша справа – пряме цілевказання в публікації провідного медіа. У вказанні локації розосередження військових точно немає суспільного інтересу. А так, було б дивно, якби зазначене видання визнало, що не має в чомусь рації“, — відповів на це Дмитро Лиховій.
Головна редакторка видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва пояснила, чому УП так конкретно все розписало щодо цього конфлікту.
Ось ранковий допис Севгіль Мусаєвої:
Як головна редакторка «Української правди» хочу чітко пояснити нашу позицію щодо матеріалу про інцидент у санаторії «Жовтень».
У цій історії для мене є одна ключова площина — суспільний інтерес, і він тут переважає все інше.
Ми говоримо про збройний конфлікт між представниками ГУР та військовими просто в межах Київської агломерації. Це не спекуляції і не чутки, це факт, який підтверджується кількома сторонами. І це не може залишатися поза увагою суспільства.
Ми говоримо про об’єкт, який уже роками перебуває в полі інтересів впливових бізнес-груп ( у цьому випадку Кауфмана та Грановського, вже Боруховича) кожна спроба змінити статус та використання цієї землі породжує нові конфлікти. Суспільство має право знати, чому силові структури опиняються учасниками цих сюжетів і хто стоїть за рішеннями, які запускають такі «операції».
Ми говоримо про те, що учасники інциденту самі розкрили частину інформації — у комунікації й у діях. І про те, що від 2024 року у відкритому доступі існують дані про перебування військовослужбовців на території санаторію «Жовтень». Ці дані були опубліковані на Facebook ГО «Нон-Стоп Україна», в дописі тегнуті силові органи, і відтоді залишаються доступними всім охочим. Тобто суспільство вже знало про присутність силових підрозділів на цій території задовго до нашої новини.
І ще одна важлива річ.
Ми вже бачили такі тривожні дзвінки у 2014 році, коли окремі силові підрозділи починали втручатися у бізнес-конфлікти, замінюючи правові процедури силовими методами. Тоді це призвело до розмиття інституційних кордонів та деградації державних механізмів, коли країна була найбільш вразливою.
Ми не можемо дозволити повторення цього сценарію сьогодні, особливо у час повномасштабної війни. Бо подібні інциденти, якщо їх не висвітлювати та не ставити запитань, тягнуть країну до абсолютного безладдя.
І ми говоримо про ще одне важливе:
спецпідрозділи ГУР не можуть виконувати ухвали суду у цивільних спорах про оренду майна. Це — обов’язок виконавчої служби та поліції. Не ГУР!!
Те, що ми побачили, суперечить базовим процедурам правової держави. І це принципове питання, яке суспільство повинно обговорювати.
Такі інциденти не можна замовчувати. Бо замовчування створює хибну реальність — у якій силові структури можуть діяти на свій розсуд, а громадяни залишаються без розуміння, що відбувається з державними інституціями в умовах війни.
Саме тому ми публікуємо такі матеріали. Не для сенсації. Не для хайпу.
Ми враховуємо ризики. Але ми не перекреслюємо своє основне призначення — говорити суспільству правду про те, що відбувається з країною зараз, коли кожне рішення і кожен конфлікт визначають, у якій Україні ми прокинемося завтра.
Суспільний інтерес у цій історії — не аргумент. Це основа основ. І ми будемо стояти на цьому завжди.
