Художній керівник хору “Гомін”, заслужений артист України Вадим Яценко оголосив про своє звільнення з Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, де обіймав посаду головного хормейстера.
Про це йдеться в дописі Вадима Яценка 27 червня 2026 року.
“Я йду з театру, але тепер театр ніколи не покине мене“, — написав диригент. (Подивіться відео зворушливого моменту з Вадимом Яценком у Львівській опері).
При цьому він опублікував своє фото від 11 квітня 2018 року напроти Львівської опери та розповів свою історію.
“Я зібрав рюкзак, сказав Насті, яка була на четвертому місяці вагітності, сидіти в Києві й погнав ставати театралом. Борода росла погано, джинси були сильно завужені (бо так тоді було модно), футболка — із секонду, а стрижка — з перукарні «30 гривень» на Дорогожичах. Набір підкорювача вершин і майбутнього батька — 10 із 10, я вважаю“, — написав музиккант.
За його словами, він дуже добре пам’ятає 19 квітня 2018 року.
“Тоді мені виповнилося 24 роки. І це був один із найсумніших днів народження. Пам’ятаю, як ходив біля цирку, де жив у гуртожитку перші три місяці, і де так страшно смерділо слонами, що неможливо було відкрити вікна. Потім пішов бродити в бік центру, далі — на площу Ринок, а потім до Арсеналу, де сів на лавку й пів вечора думав: «А чого ти сюди взагалі приперся?». Було дуже складно“, — розповів Вадим Яценко.
Він зазначив, що тоді йому розповідали, що хор у Львівській опері неможливо зробити кращим.
“Різні люди тоді ще ходили по опері й, дивлячись на мої перелякані очі, розповідали, що у Львові просто немає людей, які могли б зробити цей хор кращим. Співаків нема! Та й узагалі — і так усе нормально. Як виявилося, треба було просто знати, де шукати“, — розповів диригент.
Згодом, за словами Вадима Яценка, у Львів приїхала його дружина Анастасія — оперна співачка. Та народила у Львові їхнього сина Максима.
“Потім Настя приїхала. У серпні. Стало трохи легше. Наша перша квартира — на вулиці Зеленій, 115Д. Народився малий!” — розповів музикант.
Потім, за його словами, відбувся історичний момент.
“46-й автобус до театру, кава в ларьку навпроти й постійні розмови з Павловською про те, що можна було б зробити з тим хором. Далі — історичний момент. Перший концерт камерного хору театру. Новоствореного, на секундочку. Єдина проблема полягала в тому, що в тому хорі не було з театру жодної людини. Але це ми теж виправили. Трохи згодом. Пішла нова кров, конкурси, купа прослуховувань. Думаю, що весь Львів, який співав або думав, що співав, тоді пройшов через 111-й клас“, — розповів хормейстер.
Згодом він взяв участь у постановці опери “Турандот”.
“Прийшов Іван Чередніченко, і ми почали робити оперу. Першу велику й серйозну. Пам’ятаю, як тішився, мов дитина, коли біля режуправи повісили ксерокопію газети з рецензією Юрій Чекан, де було написано: «Значно виріс хор». Літав, а не ходив. Два дні точно. І саме тоді, лише на третій рік, я вперше відчув себе для театру своїм. Це була велика школа життя. Це була велика школа мистецтва“, — розповів Вадим Яценко.
Він подякував генеральному директору-художньому керівнику Львівської національної опери Василю Вовкуну.
“Я ніколи не перестану дякувати Василю Вовкуну за те, що саме з нього все почалося. За те, що я тепер знаю й умію. І за те, що маю велику радість і честь називати його своїм другом“, — зазначив Вадим Яценко.
“Не забуду свій наймодніший кабінет у театрі — з постерами найкрутіших рок-гуртів, футболістів і легендарною фразою гурту «Курган і Agregat» на виході з нього. З диваном за 700 гривень, який я купив, щоб люди, які на початку війни приїжджали до Львова, мали де спати. Не забуду Славіка! Не забуду Ірину Іванівну! Не забуду Наталю Григорівну! Ніколи не забуду свій хор і 111-й клас. Я йду з театру, але тепер театр ніколи не покине мене. Всіх люблю! Не плакати. Прийду — перевірю! «Уходиш? Ну і ******, Вадим Русланович!». Далі ще цікавіше!” — резюмував диригент.
Читайте, як у 9 років Вадим Яценко залишив свій рідний дім.
Також читайте подробиці біографії Вадима Яценка.
Про автора: Засновник та автор сайту “Редактор”.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Понад 15 років працював в українських онлайн-медіа та інформаційних агенціях, наповнюючи та куруючи стрічки новин.
Контакт: redaktor2025@gmail.com