Юрист та експерт в сфері антикорупційної політики, засновник експертної організації StateWatch Олександр Лємєнов поскаржився, що його жорстко примусово мобілізували в армію — вручили бойову повістку.
Про це він написав ввечері 6 грудня 2024 року, у День Збройних сил України, на своїй сторінці в Фейсбуці.
35-річний Лємєнов вважає, що його мобілізували, бо він критикує владу.
“Бусифікація на марші: від звірки даних до бойової повістки за 5 годин. Висновки про реальні переслідування і «замітання» на фронт тих, хто критикує владу – обовʼязково зробіть, дочитавши цей текст. Це моя власна історія”, — зазначив він.
За словами Лємєнова, з 2023 року він співпрацював в різних іпостасях і мав певний статус в спецслужбі.
“Топовій під час війни Це окрема історія. Колись розповім і контексти поясню. В ТЦК я був «закріпленим» офіційно і мене знали коменданти БЦ та області по прізвищу”, — розповів активіст.
Далі він виклав деталі, як його мобілізували.
“Тепер хронологія бусифікації і тотального безправʼя: 24.11 – побачив смс, що мені прийшла повістка на ВЛК, що датовано на ранок 25.11 в Білоцерківський ТЦК. Пішов і забрав повістку в той же день, 24.11. Хоча по-моєму причин не було та й ще хворів (офіційно на лікарняному з 23.11). Тому надіслав адвокатом офіційні підтвердження, що не можу прибути”, — зазначає Лємєнов.
Паралельно, за його словами, він займався своїм здоровʼям.
“Це всі знають в оточенні: отримав висновки по проблемі хребта, тиждень весь проходжу обстеження – аналізи, МРТ. Проте сиджу думаю – де ж та повістка повторна? Немає. І не мало бути. Без дзвінків, без повідомлень (!!!)” — зазначив активіст.
Зранку 6 грудня 2024 року, за його словами, його по білінгу вистежують 2 поліцейські автомобілі.
“Підходять персонально до мене в закладі, прізвище завчасно називають. І ми їдемо прямо в Печерський ТРЦК. Обшук. Зняти речі вимагають. Обшукують детально куртку. Забирають ніж, особливо жорстко – телефон і ноутбук. Далі – з 11.30 до 14.45 мене тримають без телефону в ТЦК, складаючи протокол про адмінправопорушення, про яке я і не знав. Хто ж ухилявся? Щоб що? Приблизно о 15.00 віддають адмінпротокол, пропонують підвезти «де взяли», телефон і ноутбук з ножем не повертають. І не дуже довірливо сідаю в авто, але іншого способу вийти з Печерського РТЦК немає. Їдемо. Вже десь Теремки. І я ще й завчасно перепитую – куди прямуємо? Мовчать, гигикають. Далі кажуть – в Білу Церкву звіряти дані. І тут мені все стало зрозумілим… Сихнронізація і виконання – філігранне. Два наряди поліції, два ТЦК, за керівництва ДБР. Ні на яку ВЛК, звірку документів мене ніхто не збирався везти. Після таємного скасування особливого, законодавчо закріпленого, статусу в спецслужбі мене, вочевидь це ДБР, знову взяли «на мушку». І що далі? Жодні заяви про проходження з документами ВЛК бачити не хотіли. А включили камеру і о 16:45 зачитали вручення бойової повістки. Я завчасно сказав – везтимете на Захід? Знаю куди, підказати? Ще раз. Бойова повістка. На 20:00. Я без речей за 120 км від свого дому. О 16:45. А, ледь не забув. По ходу руху з Києва до БЦ «поліцейського таксі» попросив заїхати купити пігулки від болю і воду, бо я 4 години вже був без води. Посміялись. І все. Ніхто нікуди не поїхав”, — розповів Лємєнов.
Він співпрацює з рядом відомих українських ЗМІ.
Народився в 1989 році в Білій Церкві.
Закінчив юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка.
Працював молодшим юристом у великих агропромислових компаніях, центральним аналітиком проекту «ЧЕСНО».
Модерував роботу антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ.
Спеціалізується на висвітленні проблем корупції та правових аспектах взаємодії держави з бізнесом.
Як повідомляв “Редактор”, співак Петро Чорний здивував генеральською формою.
В окоп падаль!
Щось забагато борців з корупцією розвелося від початку повномасштабної агресії моск**итів. І чомусь ніхто з них в ЗСУ самрстійно не пішов. Значить, вигідніше “боротися” з корупцією в тилу, ніж з к**апами на фронті. Що цікаво, відколи ці борцуни з корупцією боряться з корупцією, не виловили з їхнбою допомогою ні одного корупціонера. Від тої “боротьби” і корупціонерам не зле, і борцунам аж дуже добре… Запитайте хоча б у Шабуніна – вічного борця…