Українка Руслана Кріль, відвідавши у Парижі концерт хору “Гомін” під керівництвом Вадима Яценка, зробила приголомшливе відкриття: вона встановила, що Вадим Яценко — учень великої та дуже шанованої нею людини.
Про це повідомляє Редактор.
“Ніщо не зупинить музику, час якої настав… Я дожила до дня, коли в престижній музичній залі Парижа, залі Ґаво, звучить РІДНА Українська Музика у виконанні першокласної хорової оркЕстри голосів хору “Гомін”“, — написала Руслана Кріль.
“На моїй пам’яті, в залі Ґаво з таким! знаменом “Україна” лунала хіба літ двійко тому, класика (Третя симфонія Шуберта) під віртуозним керуванням Миколи Дядюри, одного із провідних диригентів України (я його тоді для себе нарекла “маестро, що керує очима”).А нині у цій залі із першокласною! акустикою лунає оновлене Українське музичне Свідчення, наше Ретро“, — розповідає вона.
Авторку вразив і гуцульський килим на сцені (читайте, що про цей килим каже Вадим Яценко).
“Заповнена вщент велика зала. Очікування. Бурхливі оплески вже при виході на сцену львів’ян гомінівців. І безмежний Світ безсмертного Володимира Івасюка освячує-відкриває вечір… Струни слухацьких сердець починають бриніти від могутності плеяди імен нашої золотої спадщини. Анатолій Кос-Анатольський і Володимир Івасюк, Ігор Поклад і Юрій Рибчинський. Пісні, котрі звучали із вуст-сердець таких відданих Україні корифеїв, як Дмитро Гнатюк та Назарій Яремчук, чи як неповторна Квітка Цісик…” — розповідає Руслана Кріль.
“Запам’ятається мені, наприклад, легкість і невимушеність Квіткиного “Місто спить” у подачі сопрано Лілії Дендерис (вухо, закохане у саме Квіткине виконання, не обтяжити власним его — завдання дуже непросте). Виконавська майстерність і природна невимушеність, надзвичайно вміло! вкладені у твори легкого жанру, смачнезні джазові гармонії і тонке відчуття джазових синкоп (які були б неможливими апріорі без колосальної майстерності), делікатність сопранових мережив і, розкішні баритони, ЗІСПІВАНІСТЬ! гомінців не потребує зайвих епітетів…” — зазначає авторка.
“…Ніч над Карпатами темно-крилатими шовками тихо зліта… Одна із моїх улюблених у виконанні Назарія Яремчука огорнула вчорашній вечір у цій “святая святих” її величності Музики. Ці пісні я вбирала в себе з материним молоком, росла-живилася пребагатством їхньої мелодики і слова…” — пише Руслана Кріль.
“Чи могла я собі якихось років 5 тому й уявити, що в залі Ґаво аж-стіни-здригатимуться-лунатиме пісня, що була візитівкою моєї концертової юності? А вчора “Гай, зелений гай” голосно лунав у серці міста на одвічній Сені, заскоченого вечоровою прохолодою“, — зазначає авторка.
“Ну і про художнього керівника Львівського муніципального хору “Гомін”, лавреата всеукраїнського конкурсу хорових дириґентів Вадима Яценка. Для мене, як великої поціновувачки добротного, а високо пілотажного — й поготів, акапельного співу, хор “Гомін” — не сьогоднішнє відкриття, звісно. Але от що Вадим Яценко учнем великого Євгена Герасимовича Савчука є, випустила якось була з уваги, каюсь! (два роки тому, в Парижі, ми мали за щастя зустрічати незрівнянну “ДУМКУ” під проводом Маестро, про котрого я писала тоді як про того, що “дириґує поглядом”). Так от, тепер всі пазли моєї картини склалися докупи, тепер вербалізувалося те, що я на підшкірному рівні відчувала: однієї школи постаті! Гідного учня свого вчителя я б нарекла десь так: “той,що диригує Живцем-нутром“, — розповіла Руслана Кріль.
За її словами, нині, у часи екзистенційної війни, Вадим Яценко підносить українську пісню на новий щабель, дає їй новий злет, збагачуючи різноманітністю барв голосової гармонії.
Також Руслана Кріль розповіла, як одна з глядачок під час концерту двічі освідчилася Вадиму Яценку в коханні.
“Ну і не звуком єдиним! Неабияка акторська майстерність перетворює кожну пісню на маленький спектакль, що й теж, повністю заслужено, знаходить свій відгук у глядача”. До слова, де харизма і талант, там не обійтися без жіночих зітхань з публіки. Одна пані двічі на ввесь зал освідчилася новітньому секс-символу. Чекаю тепер дня, коли цей же переповнений зал зустрічатиме “Гомін” уже з класичною програмою, адже репертуарний доробок гомінців багатющий, розмаїття шедеврів світової та української класики на високому професійному рівні достойне найкращих і найпрестижніших залів світу“, — зазначила Руслана Кріль.
Як повідомляв Редактор, українка не стримала сліз під час виконання Вадимом Яценком хіта в Парижі.
